Мета курсу: лекції та семінарські заняття спрямовані на те, щоб студенти отримали загальне уявлення про культуру Візантії та ознайомились як з головними явищами візантійської цивілізації, так і з її менш відомими сферами. Завдання курсу: ознайомити студентів з провідними тенденціями у культурному розвитку Візантії та висвітлити особливості візантійської літературної та мистецької спадщини.

викладач: Катерина Ковальчук

На матеріалі наративних й актових пам’яток XIII – першої половини XVI ст. розглядаються проблеми походження та розвитку Великого князівства Литовського (ВКЛ), основні етапи його формування і фактори, що впливали на це. Аналізуються політика й культура ВКЛ у XVI–XVII ст., зокрема мовна ситуація, культура книги, формування «історичної пам’яті». Окрему увагу приділено сучасній «історіографічній війні» за спадщину Великого князівства Литовського.

викладач: Катерина Віталіївна Кириченко

Курс розглядає вiйни як «продовження політики держави іншими засобами» протягом модерної історії Європи, а вiйськову справу – як складову частину всесвiтньої та вiтчизняної iсторiї. Він знайомить з місцем вiйська в суспiльствi, внутрiшньою логiкою розвитку військової органiзацiї у зв’язку із суспільними процесами та змінами поколінь озброєння, матерiальними та духовними чинниками в iсторiї вiйська.

викладач: Костянтин Юхимович Гломозда

Основні етапи та події витоків і розвитку Габсбурзької монархії, її специфічні риси, роль у європейській цивілізації, вплив на країни, що входили до її складу, міжетнічні та міжнаціональні взаємини, формування дунайсько-карпатської спільноти народів, вплив на міжнародні відносини у Європі, а також роль габсбурзької спадщини в культурі та політиці сучасної Європи.

викладачі: Тетяна Аркадіївна Балабушевич та Тетяна Юріївна Григор’єва

Вивчення історії Гетьманщини передбачає ознайомлення студентів з основними засадами функціонування Української козацької держави другої половини ХVII–XVIII ст. на широкому тлі історичного розвитку країн Центрально-Східної Європи. Приділятиметься увага характеристиці правової бази, адміністративно-політичного устрою, військової справи, конфесійного чинника, відносинам з Росією та Запорожжям.

викладачі: Максим Васильович Яременко та Сергій Олександрович Багро

Основні поняття, феномени і процеси, пов’язані з історією розвитку сіонізму (розглядається в контексті історії ідей ХІХ–ХХ ст.) та становленням Держави Ізраїль.

викладач: Віталій Віталійович Черноіваненко

Курс хронологічно і тематично розглядає становлення та розвиток європейської дипломатії від Античності до кінця XVIII ст. Вивчаються основні принципи дипломатичної комунікації, репрезентації та становлення системи міжнародних відносин. Значну увагу приділено розвиткові права війни і миру, принципам укладання та оформлення договорів, витокам та становленню професійної дипломатичної служби, функціям та повноваженням дипломатів, а також ролі дипломатичного церемоніалу в історичному контексті Античності, Середньовіччя, Ренесансу, Реформації та Просвітництва.

викладач: Тетяна Юріївна Григор’єва

Курс пропонує стислий порівняльний огляд чільних явищ інтелектуальної, суспільної, політичної, економічної історії Західної Європи і Північної Америки 1789–1914 рр. Приклади, події, особи. Джерела та історіографія.

викладач: Михайло Володимирович Кірсенко

Мета курсу – розкрити особливості історії та розвитку етнічної структури України, зміст політико-правового статусу національних меншин України у ХІХ–ХХст., проаналізувати проблеми міжнаціональних відносин в Україні в умовах незалежності.

викладач: Олег Григорович Бажан

Курс є введенням до історії повсякденного життя Європи ХVI–ХVIІІ ст. Мета курсу: ознайомити студентів із основними «структурами» повсякденного життя ранньомодерної Європи; дати студентам змогу порівняти різні методологічні підходи до дослідження історії повсякденного життя; продемонструвати динаміку й розвиток різноманітних явищ повсякденного життя впродовж трьох століть, а також регіональні й соціальні особливості «структур» повсякдення.

викладач: Катерина Леонідівна Диса

Мета курсу: ознайомити студентів з перебігом історії Речі Посполитої (1569-1797) - держави, до складу якої входила більша частина території сучасної України; основна увага буде приділена не так подієвій історії, як особливостям устрою і суспільного буття цієї держави – інститутам влади, представницькій системі, становим та соціальним структурам, специфіці війська, феномену міста, конфесійним спільнотам, праву та судочинству, освіті, панівним ідеологіям.

викладачі: Наталя Миколаївна Яковенко та Ігор Анатолійович Тесленко

Мета курсу – ознайомити студентів з історією Російської імперії (XVIII – початку XX ст.), до складу якої впродовж кількох століть входила значна частина сучасної України. Увага акцентується на питаннях про умови входження та перебування у складі імперії набутих територій, політичний лад, соціальну стратифікацію суспільства, інститути влади, а також на моделі поведінки етнічних еліт. Розглядаються також проблеми вирішення соціальних конфліктів та національного питання.

викладач: Валентина Степанівна Шандра

Мета курсу: ознайомити студентів з тенденціями у дослідженнях історії сексуальності, а також з основними віхами змін у ставленні до сексуальності протягом «довгого ранньомодерного періоду»: від XV до XIX ст.

викладач: Катерина Леонідівна Диса

Мета й завдання курсу: здобуття студентами знань з історії США, ознайомлення з основними правовими підставами існування держави, випрацювання навичок критичного аналізу історичного джерела, опанування вітчизняної й зарубіжної історіографії з проблематики, отримання необхідних дослідникові новітньої історії теоретичних і методичних знань. Розвиток аналітичного мислення й навичок критичного аналізу джерел є важливим завданням вивчення дисципліни «Історія США».

викладачі: Михайло Володимирович Кірсенко та Юлія Володимирівна Орел

Курс спрямований на вивчення історії українського козацтва, його витоків, еволюції та спадщини. Передбачається ознайомлення студентів, які вже мають попередні знання з даної проблематики, із станом сучасних досліджень: вітчизняних та зарубіжних. Основна увага приділятиметься висвітленню життя запорозької січової громади, місця козацтва в розвитку політичних, соціально-економічних і культурних процесів в Україні XVI–XХ ст.

викладач: Віталій Олексійович Щербак

Курс ознайомлює із новим інтегральним методом вивчення та дослідження історії ХХ–ХХІ ст., яким є метод усної історії (Oral History). Студенти оволодіють спеціальними знаннями для поглибленного вивчення та дослідження ретроспективної інформації, опанують методику створення нового історичного джерела, отримують ґрунтовні теоретичні та методологічні знання, які визначають сучасного дослідника новітньої історії як спеціаліста.

викладач: Надія Дмитрівна Довженко

Проміжна робота навчального характеру, що засвідчує знання основних засад написання наукового тексту. У ній студент має показати вміння підбирати й осмислювати дослідницьку літературу та джерела з конкретного питання, коректно формулювати мету й реферувати думки попередників та інформацію джерел, логічно будувати й структурувати власний текст, стисло обґрунтовувати висновки, правильно оформлювати науково-довідковий апарат.

Місцеві й центральні судові органи Речі Посполитої і Гетьманату; правові пам’ятки, що лежали в основі судочинства, та реальні судові практики – ці питання розглядатимуться у контексті антропологічних проблем: правової культури тогочасного соціуму, конфлікту як соціального феномену, позасудового залагодження суперечок, конфігурацій формальних і неформальних механізмів влади, деяких ментальних стереотипів.

викладач: Наталія Петрівна Старченко

У центрі вивчення – «довге українське ХІХ ст.», яке розглядається з історичної, історіографічної, теоретико-методологічної перспектив. Значну увагу приділено ширшому контексту українського «національного відродження»: воно розглядається на фоні аналогічних процесів, які відбувались у ХІХ ст. на теренах Європи та Російської імперії, а також як підготовчий етап становлення модерної української нації у ХХ ст.

викладач: Наталя Василівна Шліхта

Мета індивідуальної практики – підняти рівень професійної підготовки студентів. Практиканти опановують технічно складні методи археологічних досліджень, наукової фіксації, удосконалюють свій досвід навчальної практики попереднього року навчання. На основі набутих в експедиції знань студенти можуть виконувати курсові та кваліфікаційні роботи, які стануть підґрунтям у подальшому навчанні на маґістерському рівні за спеціальністю «Археологія».

викладач: Валентина Олександрівна Шумова

Завдання курсу: ознайомити студентів із теоретичними проблемами сучасної історіографії та показати їх вплив на конкретні дослідження в таких напрямках як мікроісторія, історична антропологія, історія повсякдення, нова біографічна історія, гендерні дослідження, «нова соціальна історія» тощо.

викладачі: Максим Васильович Яременко та Ольга Анатоліївна Хоменко

Scroll to top