Анотація курсів МП «Історія»

Перший рік навчання
Актуальні проблеми всесвітньої історії
Провідні українські та зарубіжні історики запрошуються до читання лекцій з ранньомодерної, нової та новітньої історії в рамках цього гостьового курсу.
Демократизація Центрально-Східної Європи
Впровадження радянської моделі соціалізму в країнах Східної Європи наприкінці 1940-их рр. Подібності та відмінності політичних режимів СРСР і соціалістичних країн Центральної та Південно-Східної Європи. Соціально-політичні кризи 1950–1989 р. Наслідки панування адміністративно-командної системи. Антитоталітарні демократичні революції кінця 1980-их рр. Формування посткомуністичної економічної системи. Утворення національних держав на теренах колишнього соцтабору.
Єврейська палеографія (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс знайомить студентів з основними принципами палеографічних досліджень, зокрема з особливостями палеографічного дослідження єврейських рукописів. Цій меті служать семінари з читанням та відповідним коментуванням оригінальних документів, створених у межах юдейської рукописної традиції з найдавніших часів й до наших днів. До того ж ця традиція розвивалася в тісному зв’язку з традицією книгодрукування, що обумовлює необхідність включення основ кодикології в межі курсу.
Іврит (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс передбачає загальне ознайомлення з граматикою івриту (як сучасного, так і класичного), формування мовленнєвих навичок, навичок читання і письма, а також роботи зі словником. Упродовж курсу передбачається прослуховування і лігвістичний розбір ізраїльських пісень, читання фрагментів із Біблії, сучасної єврейської поезії, адаптованих статей з ізраїльської преси. Лінгво-країнознавчий компонент містить у собі засвоєння визначеного програмою кола безеквівалентної лексики, яка відображає національну специфіку культури й побуту єврейського народу, знайомство з національними особливостями мовленнєвої і немовленнєвої поведінки.
Історія хозар і Хозарського каганату (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс присвячено етнічній і політичній історії юдеїв-прозелітів тюркського походження в добу раннього Середньовіччя, відомих під традиційною назвою «хозари». Мета курсу – показати історію юдейських громад Східної Європи та Північного Кавказу в період існування Хозарського каганату. Умовно курс поділяється на дві частини: доюдейську та юдейську історію хозар. Важливе місце у викладанні курсу приділяється також питанням джерелознавчої бази хозарознавчих студій та історіографії хозарського питання. Курс розраховано не лише на тих, хто цікавиться історією юдейських громад Східної Європи, а й на тих, хто прагне глибше познайомитися з питаннями передісторії Русі, історії ранньосередньовічної Візантії та номадів Євразійського степу.
Історія юдаїзму (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс присвячений історії юдаїзму від Танаху до сьогодення, його класичним текстам, доктринам, контактам з іншими релігіями, сучасному стану в Державі Ізраїль та інших країнах світу. Також розглядаюся різні напрями та відгалуження юдаїзму, що виникли в ХІХ–ХХ ст.: реформізм, консерватизм, реконструктивізм, релігійний сіонізм тощо.
Польська мова для істориків
Курс польської мови для студентів спільної маґістерської програми кафедри історії та Центру східноєвропейських студій Варшавського університету.
Історія історичної науки
Розвиток поглядів на роль історії в суспільстві, організаційно-інституційних засад історичної науки. Становлення університетської (академічної) науки в XIX ст.; творення наукових шкіл. Університетська історія в Австрійській та Російській імперіях; Київська документальна школа. Неформальні осередки, згруповані на засадах учених товариств чи довкола наукової періодики. Система комісій ВУАН. Запровадження системи Академії наук в СРСР. Проблеми організаційного реформування науки в сучасній Україні.
Історія польсько-українських взаємин у ХХ ст.
Обговорюються питання польсько-українського порозуміння – шляхом політичного діалогу та діалогу культур. Початковим пунктом цієї подорожі у минуле століття є політична боротьба поляків та українців у Галичині, кінцевим – польсько-українське примирення зламу ХХ і ХХІ століть, у сфері культури обрамлені з одного боку «поетом зради» Івана Франка, з другого – знаменним зростом зацікавлення і підтвердженою соціологічними даними зміною взаємного образу, що сталася на початку ХХІ століття.
Історія Центрально-Східної Європи: 1989–2007 рр. (на прикладі Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини)
Мета курсу – охарактеризувати основні зміни, які відбулися в політичному та інтелектуальному житті країн регіону після «осені народів» і утвердження яких тривало до розширення ЄС; познайомити слухачів курсу зі знаковими працями інтелектуалів, а також з тими новими підходами до вивчення історії цих країн, які були окреслені в посткомуністичний період.
Методологічний практикум
Методологічний практикум розраховано на студентів маґістерської програми «Історія» першого та другого років навчання. Основною метою практикуму є практичне сприяння студентам у написанні кваліфікаційної дипломної роботи.
Науково-дослідницький семінар: Бюрократичний апарат Російської імперії
Семінар присвячено проблемам функціонування владного апарату Російської імперії – імперським державним інституціям, управлінським процедурам і їхнім виконавцям – чиновникам. Окремо йдеться про специфіку формування бюрократії в національних регіонах імперії, зокрема в Україні. Використовуючи відповідні джерела, студенти досліджують процеси оптимізації та раціоналізації бюрократичного апарату на основі принципів камералізму й етапи реформування управління, аналізують чисельність, соціальний та етнічний склад бюрократії, її професійний рівень.
Науково-дослідницький семінар: Вступ до юдаїки (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс спрямований на засвоєння студентами основних понять і процесів, пов’язаних з виникненням і становленням юдаїки як галузі знання; орієнтування в єврейських історичних джерелах і дослідженнях; розуміння місця юдаїки в широкому контексті сучасної світової науки.
Польща в історії, культурі та літературі
Студенти оволодіють спеціальними знаннями з історії Польщі та польської культури, опанують найновішу вітчизняну й зарубіжну історіографію з проблематики, отримають знання необхідні дослідникові давньої та новітньої історії.
Проблема імперій в нові часи
Курс є теоретичним вступом щодо дослідницьких стратегій у сучасній імперіології та перспектив застосування імперської парадигми у вивченні модерної історії, зокрема представити один з можливих шляхів уведення української історії до ширшого історичного контексту.
Проблеми соціорелігійної історії в Україні XVI–XX ст.
Теорія і практика історії – 1: методи інтерпретації ego-документа
Мета й завдання курсу: ознайомити студентів з дослідницькими підходами до інтерпретації та практичними навичками опрацювання так званих ego-документів, тобто джерел, написаних від першої особи з викладом особистої участи/сприйняття автором тих чи тих подій, явищ тощо. Цій меті служитимуть семінари з читанням та коментуванням уривків із судових протоколів, листів, мемуарів, щоденників та подорожніх нотаток починаючи з ХIV ст. й завершуючи початком ХІХ ст., тобто впродовж періоду, коли риторичний текстовий канон ще не було остаточно витіснено індивідуальним самовираженням.

 

Другий рік навчання
Арамейська мова (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс охоплює основи граматики і синтаксису західно-арамейських діалектів Ахеменідської (VI–IV ст. до н. е.) та після-Ахеменідського (ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.) періодів історії арамейської мови. Передбачається робота з оригінальними текстами Біблії (її арамейською частиною), а також юдейськими та християнськими текстами, написаними цією мовою. Кінцевою метою курсу є засвоєння навичок читання, розуміння арамейських уривків Біблії, опанування елементів граматичного та синтаксичного аналізу, вміння працювати з словниками та довідниками. Курс розрахований також на опанування основного лексико-семантичного апарату арамейських документів юдаїзму пізньої античності та раннього християнства, а також на ознайомлення з алюзіями на арамейську термінологію в Новому Заповіті.
Архітектура міста як текст
Під час спецкурсу студенти ознайомляться зі специфікою архітектури та містобудування як виду мистецтва та як суспільного феномену, а також опанують основні підходи до аналізу архітектурних творів. Вони вивчатимуть основні поняття та принципи архітектури (що таке архітектура, поняття ордеру і стилю, принципи формотворення та сприйняття архітектурних об’єктів), історію та сучасні проблемами містобудування (суспільними, функціональними й естетичними концепціями планування міст і створення архітектурних ансамблів), а також розвиток архітектурних напрямків ХХ ст. (від конструктивізму, функціоналізму та органічної архітектури до основних напрямків постмодернізму).
Біблійна текстологія (спеціалізація «Юдаїка»)
Розглядаються основні принципи текстологічного дослідження танахічних (старозаповітних) текстів в юдейській та християнській традиціях. Курс знайомить з основними джерелами, а саме масоретським текстом, самаритянським П’ятикнижжям, давніми перекладами (Септуагінта, тарґуми тощо). Окрема увага приділена джерелознавчому й едиційному аспектам текстологічного дослідження Танаху, історії біблійного тексту та текстуальній критиці.
Військова співпраця, НАТО, міжнародна безпека (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Геноцид і Голокост у ХХ ст.: теоретико-методологічні проблеми
Основні історичні та теоретико-методологічні проблеми дослідження геноциду, компаративний аналіз різних його проявів у ХХ сторіччі, сучасні дослідження у світовій історіографії. Специфічне і загальне. Головні причини геноциду і його попередження.
Геополітика європейської інтеґрації (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Голодомор в Україні 1932–1933 рр.
Проблеми Голодомору в Україні 1932–1933 рр. аналізуються не як локального явища, а як однієї з ланок колективізації сільського господарства. Розглядаються ідеологічні, соціальні і національні аспекти колективізації. Передбачається обговорення документів, які свідчать, що терор голодом був превентивною акцією Кремля, спрямованою на попередження можливого відокремлення України у випадку соціально-політичної кризи в імперському центрі.
Гостьовий курс з методології та історіографії
Метою курсу «Німецька історична наука ХІХ–ХХ століть» є ознайомити студентів-істориків з основними напрямками розвитку історичної науки в Німеччині ХІХ–ХХ століть, філософсько-історичними концепціями, становленням історії як наукової і фахової дисциплінни, теоретичними та методологічними новаціями на різних етапах розвитку історичної науки, науковою спадщиною видатних істориків.
Доба Просвітництва: народження модерних ідей і практик
Курс є введенням до інтелектуальної і соціальної історії XVIII ст. Його мета – ознайомити студентів зі змінами, що відбувалися в історіографічних інтерпретаціях Просвітництва від кінця XVIII ст. до сьогодення, продемонструвати зрозуміти розмаїття інтелектуальних і соціальних проявів і відгуків на Просвітництво.
Дослідження радянської історії через мемуари
Курс передбачає ознайомлення зі специфікою джерел приватного походження і опанування навичок роботи з ними. Аналізуючи спогади представників різних соціальних, національних і вікових груп мешканців СРСР, студенти досліджуватимуть різноманітні аспекти життя «радянської людини» за її власною оцінкою - через сприйняття соціалістичної дійсності та життя навколо неї, через погляд на суспільство, владу, себе й «чужого» тощо.
Друга світова війна в історичній пам’яті та політиці історії
Проблеми дослідження історичної пам’яті та політики пам’яті Другої світової війни в Україні та світі. Практики комеморації та меморіалізації пам’яті про війну, вузлові та дискусійні питання вітчизняної та зарубіжної історіографії з історії України часів Другої світової війни 1939–1945 рр.
Євреї в Східній Європі (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Єврейсько-християнські взаємини: від полеміки до діалогу (спеціалізація «Юдаїка»)
У рамках курсу розглядається історія полеміки й діалогу між юдаїзмом і християнством, починаючи від виникнення останнього і до нашого часу, аналізуються відомі тексти, що лишили сліди як означеної полеміки, так і навпаки – прагнення покращити взаємини двох релігій. Окрема увага приділяється працям патристів, талмудичній літературі, середньовічним диспутам, ІІ Ватинському собору тощо.
Зовнішня політика (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Історія Голокосту та антисемітизму (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс знайомить студентів із науковою та світоглядною проблематикою, що виникає під час вивчення Голокосту. Розкривається зміст основних історіографічних концепцій та наявних суспільно-політичних міфологем, зокрема присутніх у публіцистиці та неформальному публічному дискурсі. Історія Голокосту розглядається в контексті ідеологічної та політичної боротьби XIX – першої половини ХХ ст., появи та розвитку «наукового» антисемітизму як одного з різновидів європейського расизму. Фактографія і хронологія Голокосту висвітлюється в системному вигляді, основний наголос робиться на процесах та інституціях. Голокост на українських землях подано в контексті подій, що відбувалися на всіх окупованих Третім Райхом землях та в державах-союзниках нацистської Німеччини. Окрему увагу приділено міжетнічним відносинам на українських землях напередодні та під час Другої світової війни та проблематиці участі місцевого неєврейського населення в Голокості.
Історія євреїв України (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс знайомить із багатовіковою історією українсько-єврейських взаємин на землях, що складають територію сучасної України. Для повноти охоплення матеріалу студентам пропонується огляд як найбільш контроверсійних періодів відносин двох народів між собою та з іншими сусідніми етнічними групами, так і в відносно «спокійні» часи. Аналізуються природа й причини виникнення стійких історичних стереотипів масової свідомості у сприйнятті один одного обома народами, їхні впливи на формування національних історіографій, роль третіх чинників у цих процесах, територіальні особливості описуваних подій в різних частинах України. Суттєва увага приділяється правовому статусу й історичній демографії єврейського населення України, ролі євреїв в економічному житті та соціальній структурі суспільства.
Історія єврейського мистецтва (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс присвячено історії єврейського мистецтва ХІХ–ХХ ст., головно в Східній і Західній Європі, а також у Державі Ізраїль, основним напрямам, їхнім характерним рисам, тенденціям, місцю і значенню в історії світового мистецтва.
Історія єврейського музеєзнавства (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс присвячений історії заснування і розвитку єврейських музеїв в Європі, США, Ізраїлі, знайомству з різноманітними підходами і практиками щодо створення і функціонування єврейських музеїв на прикладі Нью-Йорка, Лондона, Берліна, Єрусалима, Тель-Авіва, Москви, Києва, Чернівців, Львова тощо.
Історія радянської пропаґанди (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Історія сіонізму і Держави Ізраїль (спеціалізація «Юдаїка»)
Пропонований курс поділяється на дві частини – переддержавний період (1881–1948) і власне державний (від 1948 р. по сьогодення). Перша частина передбачає з’ясування феномену сіонізму, його витоків та історичної зумовленості, причин сприйняття/несприйняття єврейськими громадами, ставлення до нього правлячих еліт Європи. Простежується зв’язок єврейського національного руху з аналогічними європейськими рухами ХІХ ст., аналізується становище єврейських громад Ерец-Ісраель до і після Першої світової війни – в умовах алії та національного руху в період британського мандату. У другій частині курсу здійснюється огляд політичного, соціально-економічного й культурного розвитку Держави Ізраїль, розглядаються особливості формування основних векторів її зовнішньої політики. Окрема увага акцентується на проблематиці арабо-ізраїльського конфлікту і питанні «окупованих територій». З’ясовуються провідні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю і специфічні риси повсякденного життя ізраїльтян.
Історія СРСР: історіографічні дискусії
Огляд розвитку західної совєтології від її зародження після Другої світової війни і до викликів 2000-их рр.; від тоталітарної школи до постревізіоністів. Наукові центри й дослідники, підходи (політична – соціальна – культурна історія), проблематика, джерела. Ознайомлення із науковими працями та дискусіями совєтологів.
Історія Центрально-Східної Європи 1919–1945 рр. (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Їдиш (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс передбачає вивчення граматичних і лексичних основ мови їдиш, а також набуття студентами активних навичок читання, письма та мовлення. Протягом навчання студенти мають можливість ознайомитися з історією мови і культурними надбаннями єврейського народу, створеними мовою їдиш. Наприкінці курсу передбачено читання оригінальних документів і рукописів мовою їдиш з тим, щоб студенти могли в подальшому застосовувати мову у своїх наукових дослідженнях.
Комунікативна культура в ранньомодерній Європі
Курс «Комунікативна культура в ранньомодерній Європі» ставить за мету ознайомити студентів з ключовими поняттями та проблемами, пов’язаними з передачею, поширенням та контролем над інформацією в ранньомодерну добу, комунікативними можливостями вербальних і невербальних медіа, а також впливом на суспільні процеси технологічних інновацій, передусім винайдення друку. Протягом курсу студенти матимуть змогу ознайомитися з текстами, більшість з яких вже стали класикою ранньомодерних комунікативних студій, без котрих сьогодні важко уявити сучасну соціальну та культурну історію ранньомодерної Європи.
Матеріальна культура євреїв Східної Європи (спеціалізація «Юдаїка»)
Упродовж століть на теренах Східної Європи, зокрема України, здебільшого в невеликих містечках і містах, проживали численні єврейські громади, що залишили по собі численні пам’ятки сакрального мистецтва та побуту. Величезний вплив на ці громади та їхню культуру справляла єврейська традиція. Вона регламентувала не тільки правила будівництва і художнього оздоблення сакральних об’єктів (синагоги, релігійні навчальні заклади, надгробки, спеціальні споруди, безпосередньо пов’язані з релігійними традиціями та відправами), але й особливості будівництва побутових об’єктів і житла. Зазначений курс знайомить студентів із характерними рисами єврейських пам’яток Східної Європи, представляє великий обсяг наочного матеріалу, узагальнює сучасні дослідження єврейської культури і мистецтва, включає базові знання з історії єврейських громад Східної Європи вказаного регіону.
Маґістерська робота
Дослідницька робота, своєрідний підсумок опанування дисциплін навчального плану. Студент має проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.
Методика дослідження єврейської рукописної і друкованої спадщини (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс знайомить із сучасною методикою дослідження єврейської рукописної і друкованої спадщини і передбачає як теоретичну, так і практичну частини. Студенти не тільки оволодівають навичками наукової роботи з манускриптами і друкованими книгами, але й знайомляться з конкретними предметами у музеях, архівах та бібліотеках.
Методологічний практикум
Методологічний практикум розраховано на студентів маґістерської програми «Історія» першого та другого років навчання. Основною метою практикуму є практичне сприяння студентам у написанні кваліфікаційної дипломної роботи.
Міські студії
Метою курсу є ознайомити слухачів з основними текстами та підходами, які використовуються в дослідженнях міста, міського простору, міської політики.
Національні проблеми реґіону (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Османська імперія
Курс має такі цілі: 1) ознайомлення з політичною історією та цивілізацією Османської імперії; 2) виявлення форм взаємодії та взаємовпливів різних цивілізаційних традицій: степової, візантійської, близько-східньої, ісламської; 3) пояснення державного устрою імперії; 4) демонстрація динамічного характеру розвитку імперії та суспільства у відповідь на зовнішні та внутрішні виклики; 5) практика розуміння та інтерпретації специфічних історичних джерел, створених османським та ісламським середовищем.
Охорона праці в галузі
Практика архівно-бібліотечна (спеціалізація «Юдаїка»)
Передбачається практичне засвоєння навичок і вмінь роботи з архівними й бібліотечними фондами, що містять юдаїку (на базі Наукової бібліотеки НаУКМА, Наукового архіву НаУКМА, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Львівського музею історії релігії, Центрального державного історичного архіву України, Національної історичної бібліотеки України, Державного архіву м. Києва, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Музею Шолом-Алейхема та Музею історичних коштовностей України).
Творення націй і держав у Центрально-Східній Європі
Мета курсу – ознайомити маґістрантів з основними етапами формування націй та унезалежнення держав Центрально-Східної Європи, а саме виникненням передумов національного відродження, діяльністю найвизначніших політичних діячів та організацій, розвитком політичних програм, втіленням їх в життя і перебігом державного будівництва і міждержавних відносун у реґіоні від відновлення незалежності до вступ до евроантлантичних структур.
Теорія і практика історії – 2: методики роботи з наративом
Курс має на меті ознайомити з основними сучасними тенденціями в теорії історії, а також дати уявлення про способи читання та iнтерпретацiї наративних текстів. Лекційні та практичні заняття побудовано таким чином, щоб магістранти отримали не тільки якомога ширше знання з предмету, але також розвинули навички самостійної роботи із теоретичними текстами і подальшим застосуванням їхніх принципів у власних дослідженнях. В основу занять покладено інтерактивний метод навчання, що передбачає також спеціально прописаний формат кожного практичного заняття задля кращого засвоєння відповідного матеріалу.
Українська еміграція та діаспора
Розробка проблем діаспорознавства у вітчизняній та зарубіжній науці. Українська трудова еміграція у Північній і Південній Америці. Основні центри та «периферійні» осідки української політичної еміграції у період між двома світовими війнами. Розселення українців у державах колишнього СРСР. Українці в Азії. Форми і засоби збереження та реалізації української етнічності в умовах діаспори.
Українська революція 1917–1921 рр.
Проблеми історії революції: виникнення Української Центральної Ради, проголошення УНР, Української Держави, відновлення УНР Директорією, революційні події на західноукраїнських землях, а також ствердження радянського режиму в Україні та практика білого руху. Соціальні та національні аспекти революції; причини поразки національно-визвольних змагань та історичне значення Української революції.
Українсько-єврейські взаємини: ХХ ст. (спеціалізація «Юдаїка»)
Курс присвячений змінам у становищі євреїв на території сучасної України протягом ХХ ст., міжнаціональним взаєминам, участі євреїв у революційних рухах початку століття, єврейських і неєврейських політичних партіях, єврейському й неєврейському культурному житті тощо. Окрема увага приділяється впливу Голокосту та пам’яті про нього на міжнаціональні взаємини, зокрема в країнах проживання української та єврейської діаспор, спробам налагодження діалогу й співпраці між громадами.
Хасидизм: історія та віровчення (спеціалізація «Юдаїка»)
У межах курсу розглядаються питання виникнення і розвитку релігійно-містичного руху під загальною назвою хасидизм. Ця течія юдаїзму народилася в Україні в середині XVIII ст. і впродовж короткого часу завоювала велику кількість прихильників в майже усіх єврейських громадах Східної Європи. У курсі здійснюється змістовний огляд історії та віровчення хасидів. Поряд з цим певна увага приділяється аналізу діяльності литовських равинів і містиків – головних ідейних супротивників хасидизму.
Федералізм на Балканах: ХIХ–ХХст. (для слухачів спільної МП НаУКМА та Варшавського університету)
Scroll to top